• Dews Mascot

Вдома



 

Коля викликав таксі по мобільному медсестри, йому хотілося зробити сюрприз донечці та дружині. Його ніхто не відвідував поки він лежав у лікарні 2 тижні. Свій телефон він втратив, принаймні так підказувала йому пам’ять. Дуже важко згадувалися події за ці дні. Добре, що хоч адресу пам'ятав.

Він неспішно одягнув форму, пригладив волосся вологою рукою, оглянув себе в дзеркало. Синці під очима, щетина, схудле обличчя, широкі плечі, які перетворилися лише на каркас. Руки в підсохлих ранках, перев’язка під футболкою, що давала про себе знати щемлячим болем.

Не найкращий вигляд для візиту додому, що ж ти, Колян, так себе запустив? - сказав Микола сам до себе.

Взявши лікарняні документи він неспішно пішов по темному довгому коридорі, пропахлому ліками. У Колі було таке відчуття, що навіть стіни стогнуть тут від болю. Стряхнувши головою, наче відганяючи сумні думки, Микола вийшов на вулицю. Літнє сонце вдарило по очах, аж заболіло в голові й навіть трохи запаморочилось.

Так… Потихеньку… Лікар сказав не поспішати та не метушитися. Більше лежати. - нагадав собі шепотом він.

На вулиці було душно, а в таксі так взагалі пекло. На машину з кондиціонером в нього не було грошей, їхати треба було в сусіднє містечко, то ж сильно не пошикуєш. Водій був відлюдькуватий, чи то може соромився, що Коля в формі, а він ні. Лише кивнув головою і повіз його додому. Майже всю дорогу Микола дрімав. Не хотів, але дрімав. Відчуття слабкості не покидало його, хотілося лягти й все. Він все думав, чому Юля не приїхала його зустріти, а потім, наче напруживши мозок, згадав, що її номер не відповідав. Принаймні так сказала медсестра. Чи то не її був номер? А може їй взагалі і не дзвонили?

Виринувши зі сну, він побачив рідний під’їзд, водій дивився на нього піднявши брови та ніяково посміхався.

Наче приїхали, солдатику. - сказав він.

Угу, - трохи захриплим голосом відповів Коля. - Дякую. Скільки я винен?

Та, не треба грошей, - раптом сказав водій. - Не можу я їх з тебе взяти. Давай вже йди додому.

Микола не сказав нічого, лише кивнув і вийшов з машини, трохи різкувато для нього, то ж довелося ще посидіти на лавці пару хвилин. А попереду був ще підйом на третій поверх. Але, сидячи тут, під рідними стінами, він відчув прилив сили. Квітучі клумби, відчинені двері під’їзду, так було прийнято, все таке знайоме.

Зірвавши одну троянду у тьоті Люби, він неспішно пішов наверх. Ось вона, квартира номер 9. Серце в його грудях калатало як несамовите, в голові гуло від переживань. Коля постукав раз. Потім ще раз сильніше. І ще раз. І ще. Але за дверима було тихо, ніхто не біг зустрічати його. Трохи знітившись він знайшов свій ключ у кишені та відкрив двері.

У квартирі було тихо. Посмішка від рідної оселі засяяла на його обличчі. Він погукав:

Юля! Даринка! Дівчата! Де ж ви?

У відповідь була тиша. Може гуляють, подумалось йому.

Коля вирішив, що то й на краще – зараз прийме душ, збриє ту колючу щетину, одягне щось чистеньке і буде чекати. Справ було вдосталь, то ж не гаючи а ні хвилини він швиденько причепурився і зручно вмостившись, у залі на диванчику став чекати. Сам не помітив як заснув.

Йди вечеряти любий. - розбудив його Юлін голос.

Він прокинувся відчувши смачний, знайомий запах, то було жарене м'ясо, а ще щось там шкварчало, кипіло та торохтіло. Нарешті нормальна домашня їжа, з привабливим запахом. Коля встав з дивану і тихенько пішов до кухні. За вікном було темно, як і у квартирі.

Готуєте сюрприз? - радісно сказав Микола.

Він різко відкрив двері і нічого не побачив.

Так… де тут у нас світло? - включивши світло, Коля остовпів:

Так, а де ж ви, дівчатка? - з розпачем запитав він у пустої кімнати.

- Де вечеря? Я ж вдома! Агов!

Ще декілька хвилин він стояв, ніби його облили холодною водою, руки трохи тремтіли. Його зір блукав по кухні в пошуках натяку, чи то підказки, що ж робити. За декілька хвилин він натрапив на клаптик паперу на столі, несміливо взявши його в руки, Коля прочитав:

Юля та Даринка загинули 20 Червня на дитячому майданчику, туди був приліт ворожої ракети. Тримайся синочку. Тьотя Люба.


 

Тетяна Козельська

29 років

50 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Вакуум