• Dews Mascot

Маленькі деталі


 

Тривожна валізка, правильніше, рюкзак стояв в коридорі вже кілька днів.

Я змушена була його зібрати в реальності, бо подумки складала не один десяток раз, адже реклама з телевізора регулярно про це нагадувала. Проте, в нас в домі, значення великого йому ніхто не надавав.

Минуло кілька днів з мого дня народження, на столі красувався великий букет тюльпанів, поруч комп’ютер, новини по ТВ. Саме останні й підштовхнули подивитись як там справи на кордоні з «банановими» республіками. Звісно, ми нічого не побачили - пішли готуватись до сну…


Мене розбудив гуркіт з будівельного майданчика, що не далеко від дому, але цього разу він був такий сильний, що задрижали шибки. Крізь сон почула голоси старшого сина та чоловіка, що саме вмивалися та готувались йти в садок та на роботу, відповідно. Знову звук і тремтіння шибок…. Кілька секунд…. Знову. Я вибігла до чоловіка вже у кімнату і на моє : «Що це? Що трапилось?», отримала у відповідь : « Це почалась війна».


Повернулась до спальні та подивилась у вікно і завмерла. За метрів триста від дому, за будинком напроти, піднімався великий стовп чорного диму. Ціль - воєнний аеродром. Зробила фото на пам’ять, розбудила молодшого сина та почала збирати речі. За кілька хвилин до тривожного ранця додалась велетенська тривожна валіза з речами та два гігантські пакети.

На дорогах були вже затори, ми перемістились у більш безпечне місце до батьківського дому.

За дві години батьківський дім: затишний особнячок з власним подвір’ям у центральній частині міста, став схожим на гуртожиток, адже вмістив у собі дванадцять людей та ще дві собаки. Пам’ятаю, як ми вперше залізли всі разом в погреб підчас тривоги. Висотою він метр сімдесят, загалом біля п’ятнадцяти квадратів. Важке вологе повітря, запах плісняви…. Не знаю чого я тоді боялася більше : ракети, що в нас влучить, якщо вийдемо чи цього моторошного маленького замкнутого простору.


Далі спогади дуже фрагментовано, мов в тумані…Загалом перший місяць весни протягнувся, як довге продовження лютого. Прокидаєшся зранку, не пам’ятаєш дати, але пам’ятаєш, який день від початку війни. Безкінечна стрічка в тг, довжиною майже в місяць, в безрезультатних спробах знайти там щось, за що можна було б вхопитися, що дало б підказку як правильно чинити далі… Безрезультатно…


Одні люди з телевізора говорять страшні речі, інші - кидають промені надії, інформаційний вир затягує так, що аж паморочиться в голові. Мені потрібне було «заземлення», точка опори…. Я знайшла її. Це була моя подруга з інституту, що працювала воєнним медиком в одній з частин столиці. Ми почали спілкуватись щодня, ситуація була дуже напружена, але її повідомлення тримали мій внутрішній спокій, скільки б його не залишилось.

Кілька тижнів акліматизації в новому домі і вже виробилась така собі рутина: сніданок, новини, прогулянки з дітьми, тепер лише на подвір’ї, обід, новини…Почала більше слідкувати за знайомими та друзями: деякі потрапили в окупацію, дехто виїхав, хтось, навпаки, їхав до нас чи повертався сюди, додому, з ближчих до “прекрасних” сусідів міст. Такими історіями обмінювались на кухні щовечора. Це просто була інформаційна битва між всіма мешканцями дому. І тут звучить історія про нашого спільного знайомого, що застряг під столицею в місті, на яке йде орда. До них дійшли кадирівці, техніку якусь там везли…багато… А він у вуличній вбиральні був в цей час та споглядав за ними. Так довго в ній, мабуть, ще ніхто не сидів.

«Навіщо мені чат-бот, в мене ж є подруга!» - подумала я.

За кілька хвилин я розмовляла з начальником штабу (ім’я було дуже довге, то я й не запам‘ятовувала). На жаль, я йому не змогла надати багато інформації, але мій знайомий зміг. За кілька годин я отримала відео-винагороду як кадирівцям наваляли.

Мій же ж знайомий зміг нарешті вирватись з того селища на своєму ауді-купе по польовій дорозі з п‘ятьма пасажирами в салоні, та малим одинадцяти років у багажнику.

Ось так, живучи навіть в такій не приємній рутині, але звертаючи увагу на деталі, ми можемо допомогти, бо це має бути наша спільна перемога.


 

Іваник Мар‘яна

32 роки

18 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Вакуум