• Dews Mascot

Медуза



 

На далекій планеті Медуза, де живуть лише тільки медузи є місто Мокра. В центрі цього міста стоїть банк фірми Ліндж. Ним володіє містер Ліндж. Він, як і всі інші жителі планети - медуза. Але не така як медуза, що ми їх звикли бачити у морі. Він має більш міцне тіло, а не драглисте, виділені 12 основних щупалець з-поміж інших 30. На куполі чітко виділені органи чуття і мови. Живе містер Ліндж, як і інші жителі планета Медуза, на суходолі у власному будинку. На поверхню планети в них винесені всі представницькі структури. Як то фінансові установи, будинок уряду, музеї, учбові заклади. А під землею сконцентровані всі промислові потужності: шахти, підприємства легкої і важкої промисловості. Тому шкідливі відходи атмосферу не забруднюють. Живляться жителі планети в основному сонячним світлом. Для підтримки життєдіяльності це їм треба робити раз на декілька днів. Тож сільським господарством вони майже не займаються. У містера Лінджа є сім'я. Дружина і два сина. Їх звати Анже і Року. Вони дуже схожі один на одного. Настільки подібні, що навіть власні батьки їх можуть переплутати. Їх мати Дакка- справжнісінька модниця. Її ранок починається з того що вона починає підбирати собі взуття. Спочатку на основні кінцівки- щупальця. А тоді ще й на додаткові. У містера Лінджа ще є брат- винахідник. Він мешкає окремо. На вихідних сім"я містера Лінджа провідував родича, що його звали Мікі. І поки містер Ліндж чекав доки його дружина підбере нарешті собі взуття. Його діти шукали "зеленого привида". Це такий новий дядьків винахід, яким він дав погратися. І сьогодні його треба було повернути. - Де ж він може бути? - Ти під ліжком дивився?-Вже тричі.-А під столом?-А під столом ми вчора прибирали.- Може скажемо, що ми нічого не брали?- Дійсно, цікава ситуація, нас просять повернути те, чого ми не брали. Брат Року, що шукав "зеленого привида" випростався і зачепив полички угорі. З них впала коробка. - Ура, знайшовся,- закричав Анже. Медузята схопили коробку і чимдуж побігли до дядька Мікі. - То що вам сподобався мій винахід,- з порогу запитав дядько Мікі. -Так, з ним дуже цікаво гратися. Він розумний. Поясни будь-ласка ще раз за яким принципом він працює? "зелений привид"- це зовсім не примара зі сташних казок. Це таке енергетичне поле, яке здатне переносити предмети на різні відстані. Для того щоб прилад виконав цю дію необхідно застосувати вмонтований в нього калькулятор. - Це ми зрозуміли,- відповідали медузята. Дядько продовжував:-Ввести об'єм, густину, хімічний склад об'єкта, траекторію переміщення, відстань і, вуаля, об'єкт буде переміщено. Де ж зараз мій прилад? Бо коробка з-під нього, що ви принесли порожня. Хлопці, я теж дуже люблю жарти і розумію, що як іграшка він вам дуже сподобався. Та все- таки поверніть мені мою річ. -Може його вкрали?-сказали медузята. - Не морочте мені голову. Ваш будинок має той самий рівень охорони, що і банк. І якщо б до вас проникли злодії. Вони спочатку б зацікавилися грошами, а не нікому невідомим приладом. Ідіть і без "зеленого привида" не повертайтесь. Дядько Мікі відвернувся від хлопців і ввімкнув приймач: На південному полюсі нашої планети біля річки несанкціоновано приземлився космічний корабель іншопланетян,-повідомляв диктор,- вони взяли у нас проби грунту, не виходять на зв'язок. Наші науковці встановили, що їм відомі лише три основні виміри простору. Тож,можливо, вони просто не розуміють, що до них звертаються. Наразі один з них віддалився від зорельота. Цілі прибульців невідомі. Жителів міста Мокра, що розташоване на південному полюсі планета Медуза, просимо не наближатися до космічного корабля з міркувань безпеки.

-Я згадав,- сказав Року. -Що?- запитав Анже. - Де ми могли залишити прилад. - І де? - Біля річки, там де ми грали у вітер і переміщували піщинки. А коли йшли геть, то взяли лише пакування. А сам прилад і досі там в кущах. - Ну то гайда.- Але саме біля річки сів зорельота прибульців. - Що ти як маленький. Віриш нашому радіо. Це знову якийсь з підземних заводів зірвався. І місцевих просять не виходити у район можливого виходу шкідливих речовин на поверхню. А прибульців придумали для того щоб населенню страшніше було і вони не заважали роботам по знешкодженню території. Отак, розмовляючи, медузята дійшли до річки. -Але це справді космоліт, а не дезінформація з метою конспірації,- втрутився у розмову хлопців якийсь інший голос. -Хто це?,-запитар Анже. -Це я,- обізвався знову голос з кущів. - Хто ти такий? -Ви ще мене називаєте прибульцем. А ви хто такі? -Ми жителі цієї планети і нам цікаво навіщо ви сюди прилетіли? - Ми виконували космічний політ і у нас зламалася система енергозабезпечення, тому ми здійснили вимушену посадку у вас.-Виходь з кущів. З зелені вийшла людина. З кишені він вийняв "зеленого привида" і запитав- ви не знаєте, що це таке? Воно тут лежало. Хлопці відповідали:-Знаємо. Це така нова іграшка. А нам цікаво чого у тебе лише 5 кінцівок? - 4, згори це голова, як і у вас. Не покажете як працює ця іграшка? Просто цікаво.

- Чому б ні,-відповіли медузята і взялися клацати на кнопках "зеленого привида" своїми верхніми основними щупальцями. В результаті їх дій, вони всі утрьох перемістилися з планети Медуза на планету Земля. - Де ми, - тихо запитали медузяни. - У мене вдома на Землі. Он навіть школу видно в якій я навчався. - Ми виконали неповне переміщення. Тобто перенесли нашу загальну свідомість в найбільш очікуване місце.-Це правда,- сказав прибулець, - я дуже хочу додому.

В шкільному дворі грали діти. На клумбі, де росли конвалії і барвінок поралися дівчата-старшокласниці. Конвалія сумувала. Схиливши свої білі ніжні дзвоники квітів, вона промовляла до барвінку- От відцвіту і стану такою ж непомітною як і вся інша трава. - Не сумуй ,- шепотом відповідав барвінок,- ти не лише гарна на вроду, ти ще дуже цінна лікарська сировина. Людина не втрималась і вигукнула:-Я що оце зараз чую мову квітів? - Так,- відповіли медузята. Дівчата, що працювали на клумбі озирнулися довкола. Медузята знову швидко запрацювали на клавіатурі. І вся компанія знову опинилася на південному полюсі планета Медуза.

- А ті дівчата нас тільки чули чи ще й бачили?- запитав прибулець. Для того щоб мати зоровий контакт необхідно перемістити усе фізичнк тіло одразу. Тож бачити вони ні тебе ні нас не могли.- А корабель ви можете на космодром на Землі перемістити? -Якщо ти можеш назвати координати космодрому на Землі та питому вагу металу, з якого зроблено зорельота, то для нас це не становить проблеми.

-Клас, тоді вводьте дані,- сказала людина і почала називати цифри,- круті у вас іграшки.

- Тобі треба вже бігти до свого міжгалактичного транспортного засобу. Адже ми дуже швидко робимо підрахунки. У нас батько фінансист. Тож ця риса у нас спадкова.

-Дякую,- на ходу вже казав чоловік,- а ми ще коли- небудь зустрінемось?

- Якщо випаде нагода приземлитись на південному полюсі планети Медуза, спитай будь - кого з управління банку Ліндж. Нас всі знають. Нас звати Анже і Року.

- Ну щасти вам. А я- Леонід.

Дакка- нарешті підібрала найкращу комбінацію взуття і разом з чоловіком пішла в гості до його брата Мікі. Дорогою подружжя зустріло своїх синів. І далі вони вже пішли всі разом. Традиції у них такі на Медузі. Перед фотосинтезом пити чай з родичами.


 

Солдатенко Ольга

45 років

12 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Вакуум